Супутники Юпітера — наступна ціль ESA і NASA

Європейське космічне агентство (ESA) і NASA оголосили, що наступна велика міжпланетна місія відправиться до супутників Юпітера, а не Сатурна. Про це повідомляється в прес-релізі, опублікованому на сайті ESA. Рішення було прийняте після зустрічі офіційних представників космічних агентств, яка відбулася минулого тижня.

До 2007 року включно ESA і NASA розробляли місії до супутників Юпітера і Сатурну незалежно один від одного. У 2008 році було прийнято рішення об'єднати проекти обох космічних агентств, а тепер європейським і американським фахівцям вдалося розставити пріоритети.

За словами інженерів, причини вибору криються в тому, що місія на Юпітер в даний час представляється більш реальнішою. Річ у тому, що політ до Сатурну вимагає вирішення великої кількості складних технічних завдань. Наприклад, в рамках місії окрім іншого передбачалося запустити аеростат в атмосферу Титану.

В рамках місії до супутників Юпітера дослідники планують запустити в 2020 році два космічні апарати, один з яких буде європейського виробництва, а інший — американського. Обидва зонди досягнуть місяців газового гіганта в 2026 році. Планується, що місія продовжиться мінімум три роки. Основними цілями для вивчення стануть Європа, Ганімед, Іо і Калісто.

Комети загрожують нам?

Нові оцінки вчених вказують на те, що комети, які відображають мало світла (учені називають їх темними, проте ця назва не має нічого спільного з темною матерією), можуть представляти значну загрозу для Землі. Про це повідомляє New Scientist, а робота дослідників опублікована в журналі Astronomy & Geophysics.

Раніше астрономам було відомо, що приблизно раз на рік в Сонячній системі з'являється нова комета з довгим періодом обертання. Оцінюючи середній час життя подібного небесного тіла, можна встановити, що в Сонячній системі повинні спостерігатися близько 3000 комет щорічно. Насправді астрономи фіксують близько 25 комет.

У новій роботі дослідники заявляють, що їм вдалося розв’язати дане протиріччя. За їх словами, подібна невідповідність теоретичних результатів і практичних спостережень обумовлена тим, що багато комет не видно в оптичному діапазоні. Учені вважають, що такі об'єкти виникають в результаті випаровування більшої частини води з ядра небесного тіла. Після цього об'єкт виявляється дуже темним, щоб бути поміченим оптичними телескопами.

Як приклад, що підтверджує цю гіпотезу, дослідники приводять комету Ірас-араки-алькока. У 1983 році це небесне тіло пройшло на відстані всього в 5 мільйонів кілометрів (що за астрономічними мірками достатньо мало, оскільки складає всього 3 відсотки від відстані між Землею і Сонцем) від Землі. Комета була виявлена за декілька тижнів до максимального зближення. За словами відкривачів об'єкту, це було пов'язано з тим, що тільки один відсоток поверхні комети був звичайний лід — решту всієї поверхні покривали темні плями.

Окрім цього учені провели в своїй роботі аналіз найбільших кратерів Землі і Місяця. В результаті вони встановили, що більшість з них залишені саме кометами.

Позаземні цивілізації. Існують?

Американські вчені запропонували своє вирішення знаменитому парадоксу Фермі.

Під парадоксом Фермі розуміють протиріччя між високою ймовірністю існування розумного життя у Всесвіті і відсутністю видимих ознак цього існування. Даний парадокс був сформульований відомим фізиком Енріко Фермі в 50-х роках минулого століття у вигляді простого питання: "Якщо позаземних цивілізацій так багато, то де вони?"

У своїй роботі американські дослідники розраховували середню щільність розподілу розумних цивілізацій у космічному просторі, необхідну для встановлення контакту між двома з них. У якості одного з параметрів учені розглядали так званий час життя розумної цивілізації — період, протягом якого істоти посилають у космос радіосигнали. При цьому дослідники враховували, що зі збільшенням відстані сила радіосигналу зменшується, і його стає важко відрізнити від іншого космічного шуму.

У результаті вчені за допомогою обчислень отримали зовсім несподівані результати. Так, якщо вважати середній час життя розумної цивілізації в нашій галактиці рівним 1000 років (жителі Землі посилають радіосигнали в космос всього близько 100 років), то в Чумацькому Шляху можуть існувати, не знаючи однин про одного, більше 200 цивілізацій.

У цей час найбільшим проектом з пошуку позаземних цивілізацій є програма SETI@Home. З її допомогою будь-який бажаючий може скачати й установити програмне забезпечення, що буде займатися розшифровуванням радіосигналів, отриманих системою телескопів Allen Telescope Array. Зовсім недавно керівники цього проекту заявили, що планують знайти неземне життя до 2025 року.

Джерело: space.vn.ua

Пекельна планета

За допомогою космічного телескопа Спітцер учені зареєстрували різку зміну температури на одній з планет за межами Сонячної системи, повідомляє журнал Nature.

Газовий гігант HD 80606b в чотири рази більший за Юпітер і обертається навколо зірки по еліптичній орбіті. Планета обертається навколо зірки HD 80606 з періодом в 111 днів. Максимум відстані до зірки складає 0,84 а.о, мінімум всього 0,03 а.о (це 1/33 частина відстані від Сонця до Землі і 1/10 частина відстані від Меркурія до Сонця).

Температура на поверхні планети стрімко змінюється у міру її наближення до своєї зірки. Дослідники спостерігали таке наближення, і зафіксували різке підвищення температури, за 6 годин вона майже подвоїлася, і, мабуть, на планеті бушував надзвичайно сильний шторм. Таким чином планета нагрівається на 700 градусів, з 530 до 1230 градусів за Цельсієм, кожні 111 днів, коли перебуває найближче до своєї зірки.

«Найприголомшливіше, що тепер у нас є можливість спостерігати сильні шторми на інших планетах», — говорить один з вчених, астроном з Каліфорнійського Університету Санта-круз, що брав участь в дослідженні.

Планета HD80606b була відкрита в 2001 році групою співробітників Женевської обсерваторії. З 1995 року учені відкрили вже близько 300 екзопланет.