Починається 105-денний експеримент по імітації польоту на Марс

31 березня починається другий етап проекту «Марс-500»: шість добровольців проведуть 105 днів в ізоляції від зовнішнього світу в спеціально обладнаному модулі, що імітує умови польоту до Червоної планети.

Основна мета проекту «Марс-500» полягає в дослідженні системи «чоловік — довкілля» і здобутті експериментальних даних про здоров'я та працездатність екіпажа, що знаходитиметься довгий час в умовах ізоляції в герметично замкнутому просторі обмеженого об'єму.

Заявки на участь в 105-денному експерименті надійшли більш ніж від шести тисяч чоловік з 40 країн. Відбір кандидатів здійснювався за результатами анкетування і комплексного медичного обстеження. До складу екіпажа увійшли шість чоловік: космонавт-випробувач Олег Артем’єв, космонавт-дослідник, член загону космонавтів Сергій Рязанський, лікар Олексій Баранов, фахівець з фізіології і фізичної культури та спорту Олексій Шпаков, французький льотчик Сирілл Фурн’є та військовий інженер Олівер Кнікель з Німеччини.

Під час експерименту будуть вивчені особливості фізіологічної і психологічної адаптації членів екіпажа до умов автономного функціонування, перевірено медико — технічне устаткування, а також засоби забезпечення життєдіяльності. Обмін інформацією з центром управління здійснюватиметься за допомогою електронної пошти; харчуватися «марсонавти» будуть точно так, як і мешканці Міжнародної космічної станції.

Незабаром після завершення 105-денного експерименту планується провести складнішу фазу програми «Марс-500», що імітує повноцінний політ на Червону планету протягом 520 діб.

Сонячна активність стала аномально низькою

На початок 2009 року сонячна активність опустилася до мінімально низького рівня принаймні за останнє сторіччя. Зокрема, частота появи корональних викидів речовини (CME, Coronal Mass Ejection) знизилася з декількох за добу до приблизно одного на місяць.

Недавно з'явившись на сонячному диску невеличка пляма вже зникла без сліду, і на даний момент сонячних плям не спостерігається взагалі.

Цікаво, що незважаючи на спад сонячної активності, геомагнітні бурі й великі полярні сяйва тривають. Так у березні 2009 року полярне сяйво виняткової інтенсивності спостерігається з норвезького міста Тромсе.

Відповідно до сучасних наукових уявлень, процеси такого роду обумовлені потужними викидами сонячної речовини. Природа процесів, що обумовили геомагнітну нестабільність у період аномально низької сонячної активності, не зовсім зрозуміла.

Доступні нові карти Марса

Google продовжує поступово обновляти картографічний сервіс Google Earth, однак цього разу нововведення торкнулися не карти Землі, а карти Марса, що, як і карта Місяця, входить у картографічний набір. В Google говорять, що нові дані про Марс, стосуються не тільки наших днів, але й історії Марса.

"Оновлення показує, як за останній час змінилися наші знання про Марс", — говорять в Google.

Одним з найбільш значимих оновлень сервісу стала доступність 3D-режиму для навігації по Марсові. Спочатку об'ємні карти з'явилися з виходом системи Google Earth 5.0 ледве більше місяця назад. Стосовно Марса, нові можливості дозволяють не тільки вивчити Червону планету, але й побачити Марс таким, як його собі бачили вчені 50, 100 або навіть 200 років тому.

Найбільш свіжі й точні картографічні дані були отримані з орбітальних апаратів НАСА Mars Reconnaissance Orbiter і Mars Odyssey. Є тут дані й з європейського апарата Mars Express. Користувачам запропоновано побачити Марс "очима" кожного із цих супутників і відкрити для себе щось нове.

В Google також розповідають, що оновлення торкнулися інформаційної начинки про планету, даних про її геологічну структуру й ряд раніше недоступних для перегляду регіонів. Також була розширена фотоколекція.

Зонд «Cassini» почав використовувати запасні двигуни

Інженери NASA перемкнули зонд "Cassini" на запасний набір з восьми двигунів, що було зроблено через зношеність основних.

Двигуни апарата використаються в основному для коректування курсу й положення зонда в просторі. Перемикання стало всього другим випадком за 11 років роботи космічного апарата, коли інженери скористалися дублюючою системою.

Зонд "Cassini", метою якого є вивчення Сатурна і його супутників, був запущений в 1997 році. Він є спільним проектом Європейського космічного агентства (ESA), NASA та Італійського космічного агентства. В 2004 році апарат разом з дослідницьким зондом "Гюйгенс" вийшов на орбіту газового гіганта.

За час роботи апаратом була зроблена велика кількість відкриттів. Крім даних про склад Сатурна і його кілець, "Cassini" вдалося багато зібрати інформації про супутники даної планети. Зокрема, зонд виявив на Титані озера, що складаються з рідких вуглеводнів. У зв'язку із численними успіхами в 2008 році NASA вирішило продовжити роботу апарата.

На МКС бояться космічного сміття

Міжнародна космічна станція ледь не зіштовхнулася з космічним сміттям.

Три члени екіпажа протягом одинадцяти хвилин знаходилися в рятувальній капсулі, побоюючись розгерметизації корабля. Керівники місії були всерйоз стурбовані загрозою.

Як стверджують фахівці НАСА, небезпеку становив невеликий фрагмент двигуна якогось старого космічного апарата, що пролетів приблизно в п'ятьох кілометрах від станції.

Його розміри обчислювалися декількома сантиметрами, але навіть настільки невеликі об'єкти здатні пробити тонкі стінки МКС, розгерметизувавши станцію. НАСА повідомляє, що космонавти не вперше скористалися капсулою безпеки.

На борту станції зараз перебувають два американці й один росіянин: Майкл Фінці, Сандра Магнус і Юрій Лончаков. МКС — це самий відвідуваний космічний корабель в історії космонавтики: з 2000 року тут побували 163 космонавта.

У Сатурна знайдений новий супутник

Відкриття зроблене в ході вивчення зображень, зроблених «Кассіні» під час 600-денного дослідження кільця G Сатурна.

Розмір нового супутника Сатурна — близько 500 м у діаметрі. Дотепер кільце G було єдиним кільцем Сатурна, у якому супутники не були виявлені. Тепер же в астрономів є підстави припускати, що новий супутник допоможе вирішити загадку формування цього кільця.

Супутник робить рух по так званій дузі кільця G, відносно яскравій та широкій області, довжина якої становить 150 тис. км (приблизно однієї шостої довжини кільця G), а ширина — 250 км. Причина такої незвичайної траєкторії — гравітаційний вплив більшого сусіднього супутника Мімаса.

Вперше про існування нового супутника Сатурна було повідомлено після аналізу фотографії, яка була зроблена ще 15 серпня 2008 року. Наступні знімки кільця G, передані «Кассіні», підтвердили його існування. Малі розміри супутника не дозволили оцінити його діаметр за допомогою камер «Кассіні», і астрономам довелося зробити цю оцінку шляхом порівняння альбедо нового супутника з іншим настільки ж малим супутником Сатурна Палленой.

Як припускають учені, дуга кільця G може містити й інші супутники — попередні дослідження показують наявність у кільці об'єктів розміром від 1 до 100 м. Більш докладну інформацію астрономи сподіваються одержати в 2010 році, коли «Кассіні» зблизиться з кільцем G.

NASA запустило телескоп для пошуку інопланетян

07 березня 2009 з космодрому на мисі Канаверал в штаті Флоріда був запущений орбітальний телескоп Kepler, призначений для пошуків екзопланет. На орбіту апарат вивела ракета Delta II.

Місія Kepler триватиме три з половиною роки. Весь цей час він спостерігатиме близько 100 тисяч схожих на Сонце зірок, довкола яких можуть обертатися екзопланети. Апарат шукатиме планети, що знаходяться поза Сонячною системою, за допомогою транзитного методу. Коли планета проходить по диску своєї зірки, вона закриває від спостерігача частину її випромінювання. Аналізуючи коливання яскравості світил, астрономи можуть не лише знаходити планети, але також приблизно оцінювати їх розмір.

Kepler обертатиметься довкола Землі по орбіті довжиною в одну астрономічну одиницю (а.о.). А.о. дорівнює 150 мільйонам кілометрів і відповідає відстані від Землі до Сонця. Фактично, Kepler повторюватиме дорогу нашої планети, що обертається довкола Сонця. Таке положення дозволяє телескопу постійно стежити за одними і тими ж зірками. Телескоп «Хаббл», наприклад, позбавлений цієї переваги.

В даний час астрономи виявили більше 300 екзопланет. Більшість з них є газовими гігантами на зразок Юпітера. На таких планетах не можуть розвиватися організми земного типу, а саме можливість життя на екзопланетах, і цікавить вчених.