Більшість планетних систем — плоскі як млинці

Джулія Фан і Жан-Люк Марго з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі змоделювали відомі екзопланетні системи по ряду найбільш достовірних параметрів, з’ясувавши, що орбіти більшості екзопланет лежать в площині екліптики і у більш ніж 85% з них відхилення від площини (нахил орбіти) не перевищує 3˚.

Цікаво, що ці результати навіть «правильніші», ніж в Сонячній системі. У нас сім з восьми планет (87,5%) мають кут нахилення орбіти менше трьох градусів. У Меркурія, правда, нахил відносно площини екліптики становить 7,00˚, однак це в значній мірі пов’язано з його занадто близьким розташуванням до Сонця і загальною важкою долею.

Пан Марго підкреслює, що ступінь правильності нахилення орбіт навколопланетної систем значно вище, ніж очікувалося на початку дослідження. Загалом, у «нашій» термінології такі пропорції характерні для стандартних (традиційних) чи скандинавських млинців (pannkakor). Тобто більшість планетних систем пласкі як млинець, а іррегулярна будова серед них рідкість, відхилення від норми.

Більш фрагментарними (поки) вийшли дані по середній чисельності планет в системах. Пов’язано це в першу чергу з тим, що наші засоби спостереження найкраще виявляють планети з коротким роком і великими розмірами, що обертаються близько до зірок. Тому астрономи порівнювали лише тіла з періодом обертання до 200 днів і радіусом від 1,5 до 30 земних. Ці дані стають особливо цікавими з урахуванням того, що в нашій планетній системі таких близьких до Сонця планет всього одна (Меркурій). З нинішніми засобами спостереження ми не змогли б помітити настільки легке небесне тіло навіть у найближчій до нас системі Альфи Центавра.

Загалом, швидше за все, більшість планетних систем в околицях своєї зірки мають більше планет, ніж наша. Достовірно можна сказати, що масивних планет, таких як «суперземлі», «гарячі Юпітери» і «гарячі Нептун», поблизу Сонця немає взагалі — на відміну від величезної безлічі екзопланетних систем.

Хоча дослідники підкреслюють, що не збираються робити висновки про те, скільки планет менших розмірів і розташованих далі від своїх світил має у середньому зоряна система, вони відзначають, що в цілому параметри та будова Сонячної системи є скоріше звичайною, ніж винятковою.

«Можливо, ми не такі вже особливі», — підсумовує Джулія Фан.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*