NASA вибрало кратер на Місяці для пошуку води

 

NASA повідомило про вибір кратера на південному полюсі Місяця для пошуку води супутником LCROSS (Lunar Crater Observation and Sensing Satellite).

У жовтні в цей кратер впаде розгінний блок Centaur. LCROSS буде падати з відставанням приблизно в 270 секунд слідом за ним і, за час падіння, буде детально вивчати піднятий першим вибухом викид.

Раніше планувалося участь у цьому експерименті індійського дослідницького супутника «Чандраян-1». Однак у серпні з ним був втрачений зв’язок.

LCROSS був запущений до Місяця 18 червня 2009.

Випробування нового російського космічного корабля призначено на 2015 рік

Перші випробування нового російського космічного корабля в безпілотному варіанті відбудуться в 2015 році. Тести корабля з пілотами на борту призначені на 2018 рік. Такі цифри навів заступник генерального конструктора РКК «Енергія» головний конструктор пілотованих комплексів Микола Брюханов у своїй статті в тижневику «Індустрія».

Новий пілотований космічний корабель носить тимчасову назву перспективної пілотованої транспортної системи (ППТС). Крім того, у пресі з’являлася інформація, що корабель буде названий «Русь». Розробку ППТС веде РКК «Енергія», яка виграла це право в ході конкурсу, оголошеного Роскосмосом в 2009.

Новий космічний корабель повинен прийти на зміну «Союзів». Очікується, що він буде частково багаторазовим, а максимальне число членів екіпажу ППТС складе шість чоловік. Корабель зможе здійснювати польоти на навколоземні орбіти, доставляти за межі Землі і повертати назад вантажі масою до 500 кілограмів. У разі безпілотного корабля маса вантажів може бути збільшена. Крім того, ППТС буде пристосований для польотів до Місяця (у цьому випадку число членів екіпажа складе чотири людини). Запуск кораблів планується здійснювати з космодрому Східний. Його будівництво планується почати в Амурській області в 2011-2012 роках.

Астрономи виявили новий клас туманностей

Астрономи виявили новий клас об’єктів, який пропонується назвати «суперпланетарні туманності».

Звичайні планетарні туманності являють собою скупчення газу і пилу, викинуті зірками наприкінці свого життя, причому зірками, які, зазвичай, не перевищують за розмірами Сонце.

Група вчених з Австралії і США виявили в радіодіапазоні 15 яскравих об’єктів в Магеланових хмарах (супутниках нашої галактики — Чумацький Шлях), які збігаються з відомими оптичними туманностями. У центрі кожної туманності знаходиться зірка, що перевищує масу Сонця приблизно в 2,6 разів. Вчені пропонують виділити ці об’єкти в окремий клас і вважають, що їхнє відкриття допоможе вирішити проблему відсутності туманності навколо зірок, що більші за розміром від Сонця.

«Це стало шоком для нас, ніхто не очікував того, що ми знайдемо ці об’єкти в радіодіапазоні з нинішніми радіотелескопами», — заявив один з учасників дослідження, Мирослав Філіпович з Університету Західного Сіднею в Австралії.

Марсоходи знищили сліди життя?

Космічні зонди, що вивчали марсіанський ґрунт, могли знищити органічні речовини під час його аналізу. До такого висновку прийшли учені після проведених експериментів.

Надії багатьох людей на існування життя на Марсі зникли ще в 1976 році, коли посадочні зонди «Вікінги» не змогли виявити на поверхні планети навіть незначну кількість органічних молекул.

Проте результати, отримані «Вікінгами», збили учених з пантелику: навіть якщо на Марсі ніколи не було життя, астероїди і комети, що падали на його поверхню, повинні були «доставити» на планету деяку кількість органічних молекул.

Відомо, що і «Фенікс», і «Вікінги» шукали органічні молекули, нагріваючи зразки ґрунту — щоб потім проаналізувати склад газу, що вийшов. Але, як відомо, при високих температурах вся органіка згорає. Отже, цілком можливо, що марсіанські зонди при спробі виявити органічні молекули під час аналізів насправді їх знищили.

Напевно, наступний апарат — європейський марсохід ExoMars, запуск якого намічений на 2016 рік, все ж виявить сліди органічних речовин. Принаймні, він нагріватиме проби у присутності води, що не дасть органіці згоріти.

Продовжується глибокий спад сонячної активності.

Вже два тижні космічна обсерваторія ТЕСІС на супутнику КОРОНАС-ФОТОН, ведучи цілодобове спостереження за Сонцем, не реєструє жодного помітного сплеску випромінювання в сонячній короні. Крім того, за цей час помітно збільшився майданчик корональних дір — великомасштабних областей корони з ще нижчою активністю, що спостерігаються як темні ділянки із зниженою температурою і щільністю, повідомляє прес-служба проекту "ТЕСІС".

Настільки глибокий спад сонячної активності не може не турбувати учених. Хоча зазвичай вважається, що Сонце здатне заподіяти серйозні неприємності для Землі лише під час максимуму, настільки тривалий спад активності може мати ще серйозніші наслідки: він здатний порушити кліматичний баланс нашої планети.

Причиною для таких побоювань є спостереження попереднього тривалого мінімуму активності (мінімуму Маундера). Цей період, який продовжувався з середини XVII до початку XVIII століття, збігся з піком малого льодовикового періоду: часом катастрофічного похолодання, що супроводжувалося замерзанням південних морів.

В даний час затримка на початку нового 24-го циклу сонячної активності складає вже близько року.

NASA приступило до морських випробувань моделі нового космічного корабля

Інженери NASA приступили до морського тестування моделі нового космічного корабля "Оріон" (Orion).

В даний час макет капсули проходить випробування у відкритому морі. Це робиться для тренування команди інженерів і рятувальників, які будуть працювати з майбутнім апаратом. Випробування проводяться в 32 кілометрах від побережжя Флориди. При цьому інженери прагнуть проводити тести в різних погодних умовах, щоб охопити всі можливі варіанти приводнювання. До цього макет пройшов серію випробувань в спеціальному басейні в контрольованих умовах.

Нагадаємо, що 30 березня відбулася офіційна демонстрація капсули нового корабля "Оріон". Вона була доступна для огляду протягом доби перед Національним музеєм авіації і космонавтики.

"Оріон" є космічним кораблем нового покоління, розрахованим на 4-6 астронавтів. Він розробляється в рамках програми "Сузір'я" (Constellation). Планується, що "Оріон" використовуватиметься не лише для доставки американських астронавтів на МКС, але і для відправки людей на Місяць. Перші польоти нового корабля заплановані на 2015 рік.

Кора нейтронних зірок в 10 мільярдів разів міцніша сталі

Найдетальніше і точніше моделювання кори нейтронної зірки виконали Чарльз Горовіц з університету Індіани і Кай Кадау з Національної лабораторії в Лос-аламосі.

Вони врахували в своїй моделі, що сильне гравітаційне поле призводить до формування надчистих кристалів речовини. В свою чергу комп'ютерне моделювання показало, що міцність даних кристалів в 10 мільярдів разів перевищує міцність сталі.

З чого складається нейтронна зірка (вірніше, її глибини) — досконало невідомо. Передбачається, що не лише з нейтронів. Але точно ясно, що зовні такого об'єкту є тверда кора, складена з атомів з великим числом нейтронів.

Сила тяжіння на поверхні нейтронної зірки приблизно в 2 х 1011 раз сильніше, ніж на поверхні Землі. Тому учені до цих пір вважали, що поверхня нейтронної зірки — надзвичайно гладка. Максимальні відхилення тут, мовляв, не перевищують 5 міліметрів.

Проте існують процеси, здатні інколи порушити цей "круглий ідеал": перетікання матеріалу із зірки-компаньйона, локальне здуття кори у відкритих гарячих точках або "гори", що здіймаються в результаті зоретрусів, коли цілісність кори порушується. Питання в тому — як довго протримаються такі спотворенні форми? А це залежить якраз від міцності кори, якою потрібно утримувати на собі "гори" колосальної ваги.

Колишні оцінки міцності практично не залишали "горам" жодного шансу — кора їх просто не витримала б. Але нове дослідження змінює наші уявлення — на нейтронних зірках можуть існувати "гори" заввишки до 10 сантиметрів, що при цьому витягуються на кілометри в довжину, вважають учені.

А ці надмасивні "кряжі" або "пояси" означають, що при швидкому обертанні такі нейтронні зірки генерують гравітаційні хвилі в 100 разів сильніші, ніж ті, на які могли розраховувати астрофізики до цього дослідження. Отже, зростає шанс на виявлення таких хвиль наземними детекторами.

Перший будинок на Місяці побудує робот

Група студентів Мелардаленського університету (Швеція) збирається відправити на Місяць робота, який розверне на поверхні супутника невелику функціональну модель котеджу.

Спільними зусиллями студентам доведеться виконати весь цикл робіт по конструюванню робота: оформити ідею, втілити її в металі і написати комплект програм. Від робота, якого назвали Roony, вимагається вивезти модель на поверхню Місяця з модуля, відшукати відповідний по розмірах вільний майданчик і встановити перший «позаземний» будинок. Завершити всі роботи і відправити своє дітище на Місяць студенти планують до кінця 2012 року. «У нашому університеті ми намагаємося навчити студентів мислити творчо, працювати в команді, користуватися всіма досягненнями науково-технічного прогресу і ставити серйозні завдання», — говорить професор Ларс Асплунд.

Починається 105-денний експеримент по імітації польоту на Марс

31 березня починається другий етап проекту «Марс-500»: шість добровольців проведуть 105 днів в ізоляції від зовнішнього світу в спеціально обладнаному модулі, що імітує умови польоту до Червоної планети.

Основна мета проекту «Марс-500» полягає в дослідженні системи «чоловік — довкілля» і здобутті експериментальних даних про здоров'я та працездатність екіпажа, що знаходитиметься довгий час в умовах ізоляції в герметично замкнутому просторі обмеженого об'єму.

Заявки на участь в 105-денному експерименті надійшли більш ніж від шести тисяч чоловік з 40 країн. Відбір кандидатів здійснювався за результатами анкетування і комплексного медичного обстеження. До складу екіпажа увійшли шість чоловік: космонавт-випробувач Олег Артем’єв, космонавт-дослідник, член загону космонавтів Сергій Рязанський, лікар Олексій Баранов, фахівець з фізіології і фізичної культури та спорту Олексій Шпаков, французький льотчик Сирілл Фурн’є та військовий інженер Олівер Кнікель з Німеччини.

Під час експерименту будуть вивчені особливості фізіологічної і психологічної адаптації членів екіпажа до умов автономного функціонування, перевірено медико — технічне устаткування, а також засоби забезпечення життєдіяльності. Обмін інформацією з центром управління здійснюватиметься за допомогою електронної пошти; харчуватися «марсонавти» будуть точно так, як і мешканці Міжнародної космічної станції.

Незабаром після завершення 105-денного експерименту планується провести складнішу фазу програми «Марс-500», що імітує повноцінний політ на Червону планету протягом 520 діб.

Сонячна активність стала аномально низькою

На початок 2009 року сонячна активність опустилася до мінімально низького рівня принаймні за останнє сторіччя. Зокрема, частота появи корональних викидів речовини (CME, Coronal Mass Ejection) знизилася з декількох за добу до приблизно одного на місяць.

Недавно з'явившись на сонячному диску невеличка пляма вже зникла без сліду, і на даний момент сонячних плям не спостерігається взагалі.

Цікаво, що незважаючи на спад сонячної активності, геомагнітні бурі й великі полярні сяйва тривають. Так у березні 2009 року полярне сяйво виняткової інтенсивності спостерігається з норвезького міста Тромсе.

Відповідно до сучасних наукових уявлень, процеси такого роду обумовлені потужними викидами сонячної речовини. Природа процесів, що обумовили геомагнітну нестабільність у період аномально низької сонячної активності, не зовсім зрозуміла.